clock 219 : 19 : 54 : 02

23-24
листопада

м. Київ, ВЦ «КиївЕкспоПлаза»

ІІІ конгрес експортерів Ukrainian Food 2017: що продавати в Індії, як підкорити ринок Японії та чому не можна недооцінювати Африку

Понеділок, 27 Листопад 2017
news-img

24 листопада у Києві в рамках міжнародної виставки харчової продукції Ukrainian Food Expo відбувся Третій конгрес експортерів продовольства Ukrainian Food 2017. Захід об’єднав українських представників харчопрому, які бажають покращити свої позиції в експорті та шукають виходи на нові ринки.

Конгрес відкрив представник дистриб’ютора яловичини до арабських країн Suma Gourmet General Trading LLC Пер Сьодерлюнд. Він зазначив, що одним із найбільш привабливих для українських експортерів в найближчі роки є ринок халяльної продукції на Близькому Сході.

«Україна має прекрасні можливості для збуту халяльної продукції. Ринок халяльного м’яса та інших продуктів зростає в країнах Перської затоки неймовірними темпами», – сказав експерт.

Щодо експорту яловичини, то він порадив українським виробникам відходити від чвертей туш і переходити до збуту вакуумно упакованих розділених частин.

«Для цього в Україні є всі можливості: прямий морський шлях до країн Перської затоки, компетентні спеціалісти, найкращий у світі чорнозем, який дозволить вирощувати власні високоякісні корми. Ви можете конкурувати зі світовими виробниками висококласної яловичини», – підкреслив Пер Сьодерлюнд.

Азійський блок конгресу відкрив Юрій Луценко, представник Consulting Integrated. Він розповів про  успішний кейс виходу українського продукту (органічної чорничної пасти) на високомаржинальний ринок Японії та розкрив секрети продуктивної участі в місцевих виставках.

«Японці відкриті до нових продуктів, але найголовніше, щоб ці нові продукти лежали в знайомих для них категоріях. Це невеличкий парадокс, але суть в тому, щоб не надто шокувати споживачів», – сказав Юрій Луценко.

Він зауважив, що 60% того, що їдять японці, виробляється за кордоном, тому потенціал для збуту на цьому ринку багатообіцяючий, але й конкуренція дуже висока. Кондитерська продукція, снеки, всі види органічної продукції – найбільш затребувані імпортні товари в Японії.

«Перед тим, як потрапити на знамениту виставку, де повз ваш стенд проходитимуть тисячі потенційних покупців, а ваші співробітники будуть намагатися залучити їх до співпраці, я б радив дослідити ринок. Так, можливо, буде необхідно витратити на це тисячі доларів, але ви знатимете, що зробили все, щоб у вашій воронці продажів було якомога більше закупівельників, а участь у виставці була максимально продуктивною», – розповів експерт.

За його словами, перед поїздкою варто самостійно поспілкуватися з місцевими дистриб’юторами, запропонувати їм випробувати товар, щоб адаптувати його до місцевого ринку ще перед виставкою.

Тарун Гупта, представник організації Inside India Trade, продовжив конгрес, представивши перспективні ніші на індійському ринку, які можуть зайняти українські виробники. Він порадив при пошуку контрагентів в Індії намагатися встановити зв’язки з місцевими супермаркетами.

«На жаль, супермаркети в Індії – це лише 5% торгівлі, а більшість імпортованих товарів продаються саме там. Однак ви маєте врахувати, що загальний ринок харчових продуктів в Індії зросте в два рази в наступні п’ять років», – сказав експерт.

За його словами, Українські виробники можуть представити на індійському ринку не лише рослинну олію (хоча ї її споживання має зрости у 2,5 рази до 2025 року), але й яблучний сік, тверді яблука, рибу, сири, йогурти зі смаками, молоко з підвищеним вмістом вітамінів.

Під час конгресу також виступив засновник та голова правління Eurasia Intercontinental Trading Роберт Акіра Белл, який розповів про перспективи торгівлі харчовими продуктами з Сінгапуром, Малайзією та Індонезією.  

Блок Африки під час конгресу відкрив керівник PanAfrican Trading Alliance Артем Гудков. Він наголосив, що Субсахарська Африка є найбільш перспективним регіоном збуту для українських продовольчих компаній.

«Одна з найбільших українських проблем – у нас відсутня стратегія. Мало хто може відповісти, що і куди він буде постачати через п’ять років. Але Африка – це ринок не «сьогодні», і навіть не «завтра», це – ринок «післязавтра», – сказав Артем Гудков, зазначивши, що економіка африканських країн буде зростати найближчі 50 років набагато вищими темпами, ніж європейських та північноамериканських.

Він навів приклад, що в той час, як наші компанії витрачають величезні ресурси на вихід до Китаю, сам Китай активно освоює Африканські ринки. Щороку китайські прямі інвестиції до Африки зростають на 20%. Експерт вважає, що у зв’язку з цим і Україні варто змістити фокус стратегічної співпраці.

Представник Посольства Федеративної Республіки Ефіопія Тесфає Фісеха у свою чергу повідомив про інвестиційні та торговельні можливості для українських продовольчих компаній в цій країні. Він радив вітчизняним експортерам пильніше придивитися до можливостей співпраці з Ефіопією, адже це одна з найбільш безпечних та стабільних країн в Африці, а приріст її ВВП за останню декаду складає понад 10% на рік.

Основні принципи роботи на європейському ринку, а зокрема, в Польщі, під час конгресу озвучив президент Асоціації українського бізнесу в Польщі Ярослав Романчук. Він звернув увагу слухачів на виграшні стратегії присутності, однією з яких, за його словами, є заснування там власного представництва.

«До свого польського представництва ви маєте ставитися, не як до офшору, а як до повноцінної компанії. Багато хто вважає, що необхідно мати в Польщі місцевого співвласника, але це не обов’язково, найважливіше – залучити до підготовки до переговорів місцевих спеціалістів», – сказав Ярослав Романчук.

Він звернув увагу слухачів на типові помилки, які допускають українські експортери в комунікації з польським бізнесом. За його словами, дуже важлива увага до деталей – від сайту до візитівок і навіть формату написання вашого номеру телефону – все повинно відповідати місцевим звичаям. Саме тому дуже бажано залучати до підготовки до переговорів людей, які знають цей ринок.